27 вересня Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього – одне з великих християнських свят.Встановленого на згадку про віднайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.Рівноапостольний імператор Костянтин, що, за допомогою Божою, отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення – Хрест із написом: «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, Костянтин направив у Єрусалим свою матір – благочестиву царицю Олену.Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в поважному віці, вона з натхненням взялася за виконання доручення.Розшукуючи Животворящий Хрест, цариця Олена розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті, їй вказали на одного старого єврея на ім’я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, прочитавши молитву, почали копати землю.Виявлені були Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом «Ісус Назарянин, Цар Іудейський”, зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі став підносити хрести один за іншим до важкохворої жінки. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона в ту ж хвилину зцілилася. Сталося це вже тоді, коли тіло померлого чоловіка несли для поховання. Тоді стали покладати хрести на померлого, і коли поклали третій хрест, покійний ожив. Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест.Після віднайдення Хреста Господнього (326 рік) у різних місцях почали будувати на честь його храми. Один з них заснувала сама Олена на місці знайдення хреста в Єрусалимі. Будівництво його було закінчене в 335 році, освячення відбулося 26 вересня, і наступний день, 27 вересня, став святом Воздвиження Хреста Господнього.

After the death and resurrection of Christ, both the Jewish and Roman authorities in Jerusalem made efforts to obscure the Holy Sepulchre, Christ’s tomb in the garden near the site of His crucifixion. The earth had been mounded up over the site, and pagan temples had been built on top of it. The Cross on which Christ had died had been hidden by the Jewish authorities somewhere in the vicinity.According to tradition, first mentioned by Saint Cyril of Jerusalem in 348, Saint Helena, nearing the end of her life, decided under divine inspiration to travel to Jerusalem in 326 to excavate the Holy Sepulchre and attempt to locate the True Cross. A Jew by the name of Judas, aware of the tradition concerning the hiding of the Cross, led those excavating the Holy Sepulchre to the spot in which it was hidden.Three crosses were found on the spot. According to one tradition, the inscription Iesus Nazarenus Rex Iudaeorum “Jesus of Nazareth, King of the Jews” remained attached to the True Cross. According to a more common tradition, however, the inscription was missing, and Saint Helena and Saint Macarius, the bishop of Jerusalem, assuming that one was the True Cross and the other two belonged to the thieves crucified alongside Christ, devised an experiment to determine which was the True Cross.In one version of the latter tradition, the three crosses were taken to a woman who was near death; when she touched the True Cross, she was healed. In another, the body of a dead man was brought to the place where the three crosses were found, and laid upon each cross. The True Cross restored the dead man to life.In celebration of the discovery of the Holy Cross, Constantine ordered the construction of churches at the site of the Holy Sepulchre and on Mount Calvary. Those churches were dedicated on September 26 and 27, 335, and shortly thereafter the Feast of the Exaltation of the Holy Cross began to be celebrated on the latter date. The feast slowly spread from Jerusalem to other churches, until, by the year 720, the celebration was universal.

Двадцять першого вересня відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці, або у народі “Другої Пречистої”.У невеличкому галілейському місті Назареті жила літня подружня пара – Іоаким і Анна. Обоє були праведні і благочестиві. Святе подружжя Іоаким і Анна довгий час були бездітними.Досягши похилого віку, Іоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може порятувати Анну від неплідності навіть у її старості. Святі Іоаким і Анна дали обітницю присвятити Богові для служіння в храмі дитя, що їм пошле Господь. В одне зі свят старець Іоаким приніс в Єрусалимський храм свою жертву в дарунок Богові, але первосвященик не прийняв її, назвавши Іоакима недостойним, через його бездітність. Святий Іоаким у глибокому горі пішов у пустелю і там зі сльозами молився Господу про дарування дитяти. Свята Анна, довідавшись, що відбулося в Єрусалимському храмі, гірко плакала, однак не нарікала на Господа, а молилася, закликаючи на свою родину милосердя Боже. Господь виконав їхнє прохання, коли святий чоловік і жінка досягли похилого віку і приготували себе доброчесним життям до високого звання – бути батьками Пресвятої Діви Марії, майбутньої Матері Господа Ісуса Христа. Архангел Гавриїл приніс Іоакиму і Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться Преблагословенна Дочка Марія, через Котру буде дароване спасіння усьому світу.Нарешті в глибокій старості Бог обрадував Анну й Іоакима народженням преблагословенної Марії. Ім’я Марії в перекладі з єврейської означає «висока», «перевершуюча». Пресвята Діва Марія Своєю чистотою і чеснотою перевершила не тільки всіх людей, але й Ангелів, явилася живим храмом Божиим, і, як оспівує Церква у святкових пісноспівах, “Небесними Дверима, що вводять Христа у світ у порятунок душ наших.Народження Пресвятої Богородиці Марії служило передоднем явління на землю в плоті Сонця правди – Христа. Воно означало наближення часу руйнування гріха, осуду і смерті, що тяжіли над людьми, вказувало на швидке воссіяння Божого благословення і вічного життя на землі.

 The Feast of the Nativity of Our Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary is celebrated on September 21 each year. The Feast commemorates the birth of the Mother of Jesus Christ, our Lord.The birth and early life of the Virgin Mary is not recorded in the Gospels or other books of the New Testament, however this information can be found in a work dating from the second century known as the Book of James or Protevangelion.According to the story found in this book, Mary’s parents, Joachim and Anna, were childless for many years. They remained faithful to God, but their prayers for a child were unanswered. One day, when Joachim came to the temple to make an offering, he was turned away by the High Priest who chastised him for his lack of children. To hide his shame, Joachim retreated to the hill country to live among the shepherds and their flocks.As Joachim was praying, his wife Anna was praying at the same time at their house in Jerusalem. An angel appeared to both of them and announced that Anna would have a child whose name would be known throughout the world. Anna promised to offer her child as a gift to the Lord. Joachim returned home, and in due time Anna bore a daughter, Mary.The feast of the Nativity of the Theotokos, therefore, is a glorification of Mary’s birth, of Mary herself and of her righteous parents. It is a celebration as well of the very first preparation of the salvation of the world.Thus, on the feast of the Nativity of the Theotokos, as on all liturgical celebrations of Christ’s Mother, we proclaim and celebrate that through God’s graciousness to mankind every Christian receives what the Theotokos receives, the “great mercy” which is given to human persons because of Christ’s birth from the Virgin.

     “Vyshyvanka”  Ukrainian Zabava

    “Вишиванка ” Український танцювальний вечір, забава

SATURDAY ,NOVEMBER 8, 2014

                                                       8-00 P.M. -MIDNIGHT

                            MUSIC BY ” MY RAZOM” FROM ROCHESTER

       KITCHEN OPEN 6:00 -8:00 P.M.       BAR OPEN 6-00 P.M.-MIDNIGHT

                         TICKETS:     PRE-SALE $15.00     AT DOOR $20.00

                   CONTACT PHONE   FR.YURIY  716-648-0738       HALYNA  716-662 -3532

The Feast of the Dormition of Our Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary is celebrated on August 28 each year. The Feast commemorates the repose (dormition and in the Greek kimisis) or “falling-asleep” of the Mother of Jesus Christ, our Lord. The Feast also commemorates the translation or assumption into heaven of the body of the Theotokos. After the Ascension of the Lord, the Mother of God remained in the care of the Apostle John the Theologian, and during his journeys She lived at the home of his parents, near the Mount of Olives. She was a source of consolation and edification both for the Apostles and for all the believers. Conversing with them, She told them about miraculous events: the Annunciation, the seedless and undefiled Conception of Christ born of Her, about His early childhood, and about His earthly life. Like the Apostles, She helped plant and strengthen the Christian Church by Her presence, Her discourse and Her prayers.The respect of ancient Christians for the Mother of God was so great that they preserved what they could about Her life, what they could take note of concerning Her sayings and deeds, and they even passed down to us a description of Her outward appearance.Then came the third hour (9 A.M.), when the Dormition of the Mother of God was to occur. A number of candles were burning. The holy Disciples surrounded her beautifully adorned bed, offering praise to God. She prayed in anticipation of Her demise and of the arrival of Her longed-for Son and Lord. Suddenly, the inexpressible Light of Divine Glory shone forth, before which the blazing candles paled in comparison. All who it saw took fright. Descending from Heaven was Christ, the King of Glory, surrounded by hosts of Angels and Archangels and other Heavenly Powers, together with the souls of the Forefathers and the Prophets, who had prophesied in ages past concerning the Most Holy Virgin Mary.Miraculous was the life of the All-Pure Virgin, and wondrous was Her Repose, as Holy Church sings: “In Thee, O Queen, the God of all hath given thee as thy portion the things that are above nature. Just as in the Birth-Giving He did preserve Thine virginity, so also in the grave He did preserve Thy body from decay.”

28 серпня православні християни святкують Успіння Пресвятої Богородиці. За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці або, як кажуть у народі, Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.День смерти Пресвятої Богородиці зветься в нашій Церкві Успення, бо її тіло після смерти не зотліло, але разом з душею було взяте до неба. Не маємо історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесення, ані коли, де і як вона померла, бо про це святе Євангеліє нічого не згадує. Основу празника Успення творять священна традиція Церк­ви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церк­ви та однозгідна думка святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.”Три дні перед смертю явився Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл і звістив від її Сина Ісуса Христа час її переходу до вічнос­ти. На день її смерти в чудесний спосіб зібралися в Єрусалимі апостоли, хоч були розсіяні по різних краях світу. Не було тільки апостола Томи. Божа Мати висловила бажання, що хоче бути похована в Гетсиманії коло своїх батьків і свого Обручника Йосифа. Сам Христос у супроводі ангелів і святих прийшов по душу своєї Пресвятої Матері. Апостоли при співі побожних гимнів на своїх раменах занесли її тіло до гробу і три дні від нього не відходили. Третього дня прийшов здалека апостол Тома й дуже бажав ще востаннє поглянути на Пресвяту Богородицю. Коли ж гріб відкрили, то її тіла там уже не було, а тільки похоронні ризи.Тепер усі зрозуміли, що вона воскресла і з тілом та душею її взято на небо”.У нашій богослужбі на Успення відбивається уся традиція і віра Церкви перших століть у її чудесне Успення і внебовзяття з тілом і душею. “У молитвах невсипущу Богородицю і в заступ­ництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали.Бо як Матір Життя до життя переставив Той, хто вселився в утробу приснодівственну”.

Сьогодні, в День Незалежності України, вітаю усіх !  24 серпня – важливий для кожного українця день. Навіть якщо у нас важкі часи, варто, друзі, вірити, і з надією дивитись у майбутнє. Давайте жити оптимістично налаштованими – і щиро вітати один одного з Днем Незалежності. Це – час усвідомлення всіма українцями себе державотворчою нацією.Незалежність народжується з людської і національної гідности. Гідність – це злагода з Богом, це відчуття господаря у власному домі, це пріоритет закону совісти.Я бажаю кожному з вас незламної віри в щасливу долю України! Молімося за нашу Батьківщину, за нашу Україну! За наших людей, щоб Бог давав їм здоров’ я, розуму, мудрості та любові. Слава Україні!

         Happy Independence Day Ukraine August 24!

                                                             Happy Holiday!
Glory to Ukraine!

  The Feast of the Transfiguration of Our Lord, God and Savior Jesus Christ is celebrated each year on August 19. The feast commemorates the transfiguration or metamorphosis of Christ on Mount Tabor, when our Lord appeared in His divine glory before the Apostles Peter, James, and John. The event of the Transfiguration is recorded in three of the four Gospels: Matthew 17:1-9, Mark 9:2-8, and Luke 9:28-36. Jesus took the Apostles Peter, James, and John with Him up upon a mountain, and while they were on the mountain Jesus was transfigured. His face shone like the sun, and His garments became glistening white. Moses and Elijah appeared with Christ, talking to Him. Peter declared how good it was for them to be there and expressed the desire to build three booths for Moses, Elijah, and Christ. While Peter was speaking, a bright cloud overshadowed them. A voice came from the cloud saying, “This is my beloved Son, with whom I am well pleased; listen to Him.” When the disciples heard this they fell on their faces filled with awe. Jesus came to them and told them to not be afraid. When the three looked up they saw only Jesus.  In Christian teachings, the Transfiguration is a pivotal moment, and the setting on the mountain is presented as the point where human nature meets God: the meeting place for the temporal and the eternal, with Jesus himself as the connecting point, acting as the bridge between heaven and earth.

19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших дванадесятих празників – Преображення Господа нашого Ісуса Христа.Свято Преображення встановлене на згадку події із життя Ісуса Христа – Преображення перед учениками Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів – Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, і вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: “Петро та приявні з ним були зморені сном”. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим снігу і блищали, як світло. Поруч з ним стояли два старозавітних пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід. Далі Євангеліє оповідає про те, що розмовляючих осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: “Це Син Мій Улюблений, Його слухайте”. Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте, не бійтеся”. Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі на годину випробувань.До особливостей свята Преображення Господнього відноситься і те, що в цей день здійснюється освячення плодів. Звичай освячувати плоди дуже давній.У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.

Volodymyr , Grand Prince of Kyiv and of all Rus, was an outstanding political figure in ancient Rus. During his rule, Christianity was adopted in Rus. Volodymyr was born around 956. His father was Svyatoslav , Grand Prince of Kyiv, who died in 972. Volodymyr was the youngest of three sons. Volodymyr spent his childhood with his grandmother Olga; by the time he was born, she was one of the first in Kyiv- Rus to have been baptized into the Orthodox Christianity. This proved to be of great importance later, when Volodymyr had to choose a new religion for Rus.The new Prince of Kyiv took steps to move the country towards paganism. He erected a temple in the capital displaying idols of six major Slavic pagan gods.According to legend, Volodymyr had to choose between three religions: Christianity, Islam and Judaism. It was also important to decide what kind of Christianity was better for Russ: The so-called Latin – Catholicism – or the Eastern Orthodox. Volodymyr finally chose Eastern Byzantine Christianity. For many decades, Rus and Byzantine had close political and commercial relations.Volodymyr began a military campaign in Byzantine in 988. The Prince captured Korsun (Chersonese in the modern Crimea), and demanded to marry Anna, a sister of the Byzantine Emperors Basil II and Constantine VIII, or else he would attack Constantinople. The Emperors agreed, but demanded the baptism of the Prince in return, because their sister was only to marry a man of the same religion. Volodymyr agreed to the conditions. The Byzantines sent Anna to Korsun with priests. There, Volodymyr and his warriors were baptized by the Bishop of Korsun. Volodymyr and Anna then married according to Christian tradition. When Volodymyr returned to Kyiv, he ordered the destruction of the temple’s pagan idols. On August, 988, Volodymyr gathered the citizens of Kyiv on the banks of the Dnieper River. They were all solemnly baptized. This year is considered to be the official date of the baptism of Rus. This baptism was accompanied by the establishment of the church hierarchy. Rus became a metropolis of the Patriarchate of Constantinople. Volodymyr stands as a central figure in Rus history. The Orthodox Church named him “Holy” for introducing Christianity to the country. Among his people, he earned the name “Great” for his rulership.

З іменем Святого рівноапостольного великого князя Володимира нерозрив­но пов’язана визначна подія в історії нашого народу – Хрещення Русі.Святий рівноапостольний великий князь Володимир народився близько 960 року і був онуком Св. рівноап. Ольги,першої на Київській Русі княгині яка сповідувала Християнство. Св. Володимир був сином київського хороброго князя Святослава-завойовника.Після смерті свого батька, св. Володимир бере в свої руки державне кермо.Володимир приборкав силу волзьких болгар, які загрожували державі зі Сходу, а проти кочівних печенігів побудував з обох боків Дніпра цілий ряд нових поселень та укріплень. Ще ходив на Крим проти греків та з усіма сусідніми державами укладав мирні договори.На Київських горах він встановив бовванів, яким почали приносити людські жертви. Тоді загинули за Христову віру варяги Феодор та Іоан. Обставини їх смерті вчинили на Володимира сильне враження, і він почав сумніватися в правдивості язичницької віри.Володимир пішов війною на греків і захопив Херсонес. Звідси він послав послів у Царгород до імператорів Василія та Костянтина з вимогою руки їх сестри, царівни Анни. Ті відповіли йому, що царівна може бути дружиною тільки християнина. Тоді Володимир оголосив, що бажає прийняти віру Христову. Але перш, ніж наречена прибула в Херсонес, Владимир був уражений сліпотою.Царівна, що прибула в Херсонес, порадила йому поквапитися з хрещенням. Владимир охрестився (988 р.) і був названий Василієм. При виході з купелі, він прозрів душевними й тілесними очима і з надміром радості вигукнув: «Тепер я пізнав правдивого Бога!»У стародавньому Херсонесі відбулося Таїнство вінчання. А 1 серпня 988 р. у водах Дніпра хрестився весь народ київський. Напередодні св. Володимир оголосив по місту: “Якщо хто не прийде завтра на річку – багатий чи бідний, жебрак або раб – буде мені ворог!” “В один час земля наша прославила Христа з Отцем і Святим Духом.” Хрестившись, князь Володимир змінився. Безбожність замінилося на благочестя, і в серці святого князя на місце злих пристрастей вселилися Христові заповіді.Великий князь правив Київською Русю 37 років (978-1015рр.), з них 28 років проживши у святому хрещенні. Св. князь Володимир помер у віці приблизно 60 років 15 липня 1015 року і був похований  у збудованій ним Десятинній церкві в Києві.

July 12 the Holy Church piously remembers the Holy Glorious and All-Praised Apostles Peter and Paul. Peter was the son of Jonah and the brother of Andrew, the First-called.
He was of the Tribe of Simeon from the town of Bethesda. He was a fisherman and, at first, was called Simon but the Lord was pleased to call him Cephas or Peter. He was the first of the disciples to clearly express faith in the Lord Jesus saying: “Thou art the Christ, the Son of the living God.”After the descent of the Holy Spirit, Peter appears as a fearless and powerful preacher of the Gospel.Paul was born in Tarsus of the tribe of Benjamin. At first, he was called Saul, studied under Gamaliel, was a Pharisee and a persecutor of Christianity. He was miraculously converted to the Christian Faith by the Lord Himself Who appeared to him on the road to Damascus.Throughout all the years of his preaching Paul, from day to day, hung as one on a weak thread between life and death. Since he fulfilled all days and nights with labor and suffering for Christ, since he organized the Church in many places and since he attained such a degree of perfection he was able to say: “It is now no longer I that live, but Christ lives in me”

12 липня Свята Православна Церква вшановує пам’ять святих Петра і Павла – Апостолів Ісуса Христа.Святих апостолів Петра і Павла Православна Церква називає Первоверховними. Цим почесним найменуванням вони відзначені, бо особливо потрудилися в поширенні Христового вчення серед язичницьких народів і показали найвищі зразки відданості і любові до Божественного Учителя і Його справи на землі.Постійно підтримувані благодаттю Святого Духа, Святі первоверховні апостоли Петро і Павло навертали до Христа тисячі людей, змушували мовчати уста мудреців тодішнього світу, хвилювали й підкоряли своєю проповіддю людські серця. Наполеглива праця породжена безумовною вірою і впевненістю в вченні, що вони проповідували — ось основна риса діяльності цих двох святих мужів.Великою була нагорода Первоверховним апостолам ще за часів їхнього земного життя. Святий апостол Петро був удостоєний стати свідком найважливіших подій у житті Христа – Гефсиманської молитви і Божественної слави на горі Преображення. А святому апостолу Павлу було дано бути піднятим до третього неба, за його висловом, до раю, де він чув невимовні слова, котрих людина не в змозі і переказати.Святі Апостоли Христові Петро і Павло своїм життям вчать нас: якщо згрішив — то покайся, якщо потерпів падіння — то вставай, виявив слабкодухість — зміцнюйся надією на Бога, віруй в Нього, люби Його.

Independence a precious gift from God. May we always remain independent. Wishing you a safe and Happy Independence Day! God Bless America and Happy Independence Day!

Вітаємо всіх з Днем Незалежності Сполучених Штатів Америки !Бажаємо всім вам добра та Божої Ласки! Боже благослови Америку та її народ !